Ви, звичайно ж, знаєте, дорогі читачі, що поведінка людини залежить не лише від соціальних умов, але і від його природних особливостей. Психологи минулого намагалися встановити зв'язок поведінки з особливостями будови тіла, вважаючи, що темперамент залежить від комплекції людини і стану його мускулатури. Деякі вчені криміналісти(напр. Ломброзо) виводили психологію злочинців з певної будови черепа, ендокринних і судинних систем, але життя показало, що це не має відношення до характеру, темпераменту, розуму і моральності.
Природа темпераменту прояснилася, коли учені стали вивчати властивості нервових процесів, що протікають в організмі. З'ясувалося, що основними властивостями є: рівновага процесів, їх рухливість, сила дратівливого і гальмівного. Виявилось, що всілякі комбінації цих властивостей дають різні типи нервовій діяльності і чотири варіанти зустрічаються найчастіше. Три з них були віднесені великим фізіологом И. П. Павловим в роботі "Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності(поведінка) тварин" до сильних типів і один до слабкого.
З'ясувалося також, що існує безліч варіантів основних типів. Щоб правильно оцінювати поведінку людини і його можливості, доводиться враховувати різні проміжні типи, а також властивості, що характеризують роботу окремих ділянок кори головного мозку: наприклад, слуховий, зоровий. Загальні типологічні властивості визначають темперамент людини.
Слово "темперамент" походить від латинського "temperamentum" і в перекладі означає "належне співвідношення частин". До основних компонент темпераменту відносяться: загальна активність, рухові прояви(моторика) і емоційність. Тип нервової діяльності, темперамент впливають на динаміку проходження емоційних, розумових, вольових процесів, на тонус, динаміку і урівноваженість поведінки людини.
Згідно з вченням, систематизованому И. Кантом, розрізняють чотири види темпераменту, і вони відомі усьому людству: холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолійний. Знання типу нервової системи і уміння визначати цей тип допомагають, дорогі батьки, передбачити поведінку дитини, дають можливість управляти поведінкою інших людей і своїм власним, забезпечують ефективніше виховання і керівництво іншими людьми.
ДЛЯ ХОЛЕРИЧНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ характерна неурівноваженість нервової діяльності: наявність запальності, підвищеної дратівливості, поривчастій, емоційній реактивності, здатності нагнітати напругу, прямолінійності, циклічності в діяльності і переживаннях.
ДЛЯ САНГВІНІЧНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ характерна легка пристосовність до умов, що міняються: відсутність скутості при контактах з новими людьми, наявність рухливості, життєрадісності, здібності до швидкого захоплення, схильності до дотепності, здатність до легкого засвоєння нового і перемикання уваги.
ДЛЯ ФЛЕГМАТИЧНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ характерна урівноваженість нервових процесів: наявність стриманості, малорухомості, грунтовності, усидливості, стійкої уважності, солідності, неквапливості.
ДЛЯ МЕЛАНХОЛІЙНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ характерна неурівноваженість нервових процесів з переважанням гальмування: наявність здатності до сильних переживань, замкнутості, боязкості, нерішучості, невпевненості.
З характеристик типів темпераменту видно, що він повинен позначатися на працездатності, на активності, на урівноваженості поведінки, на комунікабельності, на пристосовності. І так хочеться холерикові додати усидливості флегматика, меланхолікові — комунікабельності сангвініка, сангвінікові — грунтовності флегматика, флегматику — рухливості сангвініка. Ви, дорогі читачі, можете заперечити, що в житті дуже часто можна спостерігати, як вибухає роздратуванням спокійний флегматик і поводиться, як типовий холерик, а той у свою чергу може поводитися, як типового меланхоліка, проявляючи невпевненість або пригніченість.
Деякі психологи вважають, що є ще і змішані темпераменти. І дійсно — в різних станах поведінка однієї і тієї ж людини може різко відрізнятися, тому аналізуючи його, необхідно враховувати типологічні особливості(для холерика типові: стан підйому, бойовитості, швидкого роздратування, для сангвініків типові: стан продуктивної діяльності, постійне збудження за наявності цікавої справи, для флегматика типові: стан спокою, малорухомість, інертність, для меланхоліка типові: стан невпевненості, переважання гальмування в діяльності).
Трапляється, що під впливом обставин у людей з різним типом темпераменту виникають одні і ті ж стани. Холерик, наприклад, може вибухати спалахами гніву при кожному зауваженні, що зачіпає його самолюбність. Флегматик теж може вибухнути спалахом гніву, але тільки, якщо воно повторюється неодноразово, коли процес збудження, що накопичився, здолає гальмування. У холериків і сангвініків може спостерігатися від перевтоми почуття пригніченості, характерне для меланхоліків, і так далі. Як бачите, дорогі читачі, різні моменти доводиться враховувати, щоб розібратися в складності і мінливості поведінки людини.
